Шифр зсуву

 
Цю криптосистему використовував ще давньоримський імператор Юлій Цезар. По складності шифрування та криптоаналізу шифр зсуву можна вважати найпростішим.
У ньому кожен символ вхідного тексту замінюється на інший символ (того ж алфавіту, в якому поданий вхідний текст), зміщений на п пози­цій. Наприклад, при n = 3 для української абетки це означає, що а змінюється на г, б - на ґ, в  - на д і т.д. Останні букви абетки зміщуються на п позицій циклічно, тобто ь переходить в а, ю - в б, я в в. Величина n в даному шифрі є секретним ключем. Шифр зсуву можна розглядати як частковий випадок шифру простої заміни, коли кожен символ з нижнього рядка відрізняється від відповідного символу верхнього рядка на n позицій.
Перед шифруванням потрібно вилучити з тексту розділові знаки і пробіли та перевести букви з верхнього регістру в нижній.

Криптоаналіз шифру зсуву є елементарним. Для отримання початкового повідомлення із зашифрованого ключем n потрібно всі символи криптотексту зсунути назад на п позицій. Крім цього, при криптоаналізі досить великих повідомлень застосування частотного методу приносить миттєвий результат.